37491
Babičkin kožúšok - text
Різдво в Карпатах
Сцена: Сільська хата зі столом і ялинкою
Господиня: Діти мої, ану допоможіть мені підготувати святвечірний стіл, бо скоро вийде перша зірка і треба буде за святу вечерю сідати. А на різдв´яному столі має бути дванадцять страв.
Хлопець: А чому дванадцять страв ?
Господиня: Щоб нам протягом цілого рока їжі не бракувало.
Дівчина: А що крім їжі покладемо ще на стіл ?
Газдина: Самепеше дамо на стіл горошок із всіми видами зерна: пшеницею, житом, ячменем і вівсом. Долучимо і картоплю, горох, квасолю, а до середини тих земних дарів запалимо грімничну свічку, щоби нам Господь Бог урожай перед бурею і градом охоронив. Долучимо і шипшину, щоби наша сім´я протягом цілого року так міцно вкупі держалася, як зернята у шипшині.
Хлопець: А під стіл нічого не дамо?
Господиня: Ноги стола окрутимо залізним ланцюгом, а ви всі покладете на нього свої ноги,щоби ми такі міцні були, як залізо і так міцно держалися один одного, як огнивка на ланцюзі.
Дівчина: А солому не занесемо до хати?
Господиня: Колись ми заносили до хати і солому на знак того, же Ісус Христос у Віфлеємі на соломі у стаєнці народився. Але уважайте, бо нянько вже несе з потока воду.
Входить Господар з відром води і вінчує:
Вінчую, вінчую, на щестя, здоров´я, на тото Боже народжіння, жебы зьме го могли пережити, ліпшого ся дожити, гойніше, спокійніше, урожайніше, жеби зьме мали на полі уроди, дома приплоди, на статочку розмножіння, на дітьох потішіня, жеби зьме мали тельо телічок, як в лісі єличок, а тельо бичків, як в горі бучків. Христос рождаєтся!
Всі відповідають: Славіте єго!
Господиня: А тепер, діти подьте, ідемо помитися у студеній потічковій водичку, щоб ви цілий рік здорови були. А ще до води кинемо пару грайцарів, щоби ми мали завжди грошей.
Діти миються і поливають один одного.
Господиня: Але перш ніж сядемо за стіл, заспіваймо колядку « Нова радість стала ».
/ Всі сідають за стіл і співають. /
Господар: Самеперше всі з´їмо по стручку чесноку, бо чеснок чоловіка од всих хвороб охороняє. А з´їсти його треба і з лупкою. Наші предки гоборили: « Не лупме го до голого, жеби нас заваровав од шиткого злого! » / Всі їдять часник /.
Господиня: А тепер меду, щоб ми солодке життя мали, і щоб до наших дівчат хлопці липли, як пчоли до меду.
Хлопець: А хто то дзвонить там під вікном?
Господар:То колядники ідуть нам колядувати. Перестаймо вечеряти, а послухаймо їх.
Входять колядники.
Перший колядник: Слава Ісусу Христу, до вашого дому. Чи дозволите, пане газдо,заколядувати вам і вашу хату розвеселити?
Господиня: Дозволиме! Заходьте, будь ласка.